Андрій Вознесенський «Мабуть, ти вже скоро забудеш ...»
- За людському звичаєм на сороковий день після смерті я написав рядки, йому присвячені:
Мабуть, ти вже скоро забудеш,
Коротке своє житіє.
Плин часу, нажаль, не розбудить
обірваний крик шансоньє.
Несуть тобі свічки віднині.
І дощик їх гасить, б’ючи.
На свічку одну - по краплині,
Краплина єдина – свічці.
© Володимир Туленко. Переклад 2019
*****
Андрей Вознесенский «Наверно, ты скоро забудешь...»
- По людскому обычаю на сороковой день после смерти я написал строки, ему посвященные:
Наверно, ты скоро забудешь,
как жил на краткой земле.
Ход времени не разбудит
оборванный крик шансонье.
Несут тебе свечки по хляби.
И дождик их тушит, стуча.
На каждую свечку - по капле.
На каждую каплю - свеча.
Андрiй Вознесенський Мабуть, ти вже скоро забудеш
© Copyright: Владимир Туленко, 2019
Свидетельство о публикации №119021411133
Свидетельство о публикации №119021411133
Рецензии