Ще трішечки зосталось, так, вже зовсім скоро,
Наблизитись до меж матусеньки Весни.
Як перелітні птахи, ми, немов би знову,
Залишим територію рідної Зими.
А там вже знову, з завітного порогу,
Теплом зустріне Сонце, в чиїх руках квітки…
Залишиться за нами білая дорога,
Настане знову шлях зеленої трави.
Ще трішечки, зовсім: до березня подать рукою,
Розтане на душі враз, зимняя нудьга.
Ось-ось ми перетнем природною межою,
Ось-ось знов потече замерзлая ріка.
В костюмах темно-чорних, і в білих сорочках,
Увірвемося в край Весни, подібно ластівочкам.
Ромашки білі нас зустрінуть на полях,
Схожих на сніг, одного разу на світанку.
Перевод с русского Раисы Романенко.
На меж Весни
© Copyright: Рахим Карим, 2019
Свидетельство о публикации №119021301417
Свидетельство о публикации №119021301417
Рецензии