Моя душа...
Часом сумних, часто тужливих...
Вона бажає щастя, свята.
Почути хоче шепіт ніжний,
Чарівну музику любові...
Та тільки біль утрат і горе,
Що забирають радість й сили...
Життя влітає у мінори...
Могла б співати і радіти
В потоках стрічних білим птахом
У невагомості летіти...
З вітрами до небес піднятись.
І квітів заметіллю вкритись.
Хмільним і молодим вином,
В коханні з милим забродити.
Щастям упитись до краплинки,
Щоб і на денці не лишилось.
Та доля бачить все інакше
І тільки мрії, мрії, мрії...
Свидетельство о публикации №119021206512