В ніч я до саду вийду,
Стану,зчарована зорями.
Місяць пливе по небу.
Вечір осінній, прозорий.
Тиша...Надворі тиша...
Небо...Бездонна глибочінь.
Чарами огортає,
В нього вже чорні очі.
Хтось мене там чекає,-
Ангел крилатий кличе.
Дивиться прямо в душу
І заглядає в очі...
Хто ти, такий таємничий?
Темним крилом вкриває.
Розцілував, враз,вітром.
Зорями осипає.
Музикою чарівною,
Акомпонує Вічність.
І розгорнулось в серці
Вже неповторне дійство...
Очі мої у зорях,
З неба сипнули іскри.
Їх набираю в жмені , повні
По самі вінця.
І до самого ранку,
До сходу дня, світанку,
Буду складати вірші.
Разом зі мною Янгол ,
Співатиме зоряну пісню.
Пicня ночi
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2019
Свидетельство о публикации №119021109990
Свидетельство о публикации №119021109990
Рецензии
