я сиплю сіль,
як треба посолити,
меди вливаю в душу,
коли маю,
з гори злітаю,
у безодню лину,
лічу дощі,
в сніги ховаюсь,
найкращий друг - мій пудель,
кому віддала - то назавжди,
не хочу фальші бачити, брехні і зради,
бреду з вітрами обійматись
і співаю,
коли добре,..
коли болить - сльоза біжить,
топчу несправжність,
"пирій" не буде поміж пав,
геть із корінням,
в золу палю вершки гнилі любові,
скиглю,
бо шкодую,
що зламалось чудодивне,
чи розбилось, чи пропало,
але так тихо, щоб ніхто не бачив,
я ховаюсь,
чи до д*дька все в повітря
підриваю
21:53
12.02.20.19
таке
© Copyright: Гелена Смилянская, 2019
Свидетельство о публикации №119021110665
Свидетельство о публикации №119021110665
Рецензии