Юрiй Лазiрко я вiтер i вогонь Переклад iспанською

     soy viento y fuego

en tus ojos
soy viento y fuego
encendido con tus dulces
labios
nuestro pasado
arde debilmente entre nosotros
como en medio del bosque
los reflejos del sol
tanto me gustaria 
dejar este sueno
como la paz de los muertos abandona
las paredes del templo
no es igual
no todo es igual

en tus palabras               
hay tan poco calor   
y simplicidad profunda   
tambien muy poca               
simplemente
te encanta la duracion
de la discontinuidad del movimiento
y ahora simplemente somos
no el dolor comun
sino el fuego
de la pasion 
es demasiado para el corazon 
que demasiado es para el corazon 

donde esta esa primavera
que dibujada con el ala
de los acontecimientos impetuosos
de los cambios repentinos
cuando cada instante
me recordaba a un aguacero 
en el que todo temblaba
y florecia
como quisiera
que volvieran aquellas cosas      
por las que llamaba a esa vida
feliz
retirarse con dignidad
como irse con dignidad   

ambos    
son inseparables   
como la primera vez
diciendo respira
como si no fuera la ultima vez
resonando la risa irresistible
y superando la amargura
en la boca               
como me gustaria 
que aquel dia no llegara 
cuando en el alma no queda
la voz
ni el consuelo
y no hay nada solo el silencio             
nada solo el silencio      

16 de Septiembre de 2015


     я вiтер i вогонь

в твоїх очах
я вітер і вогонь
запалений солодкими
устами
минуле наше
тліє поміж нами
мов серед лісу
спалахи осонь
так хочеться
покинути цей сон
немов покійних спокій
стіни храму
не все так само
ой не все так само

в твоїх словах
так мало теплоти
і простоти глибокої
так мало
це просто ти
обожнюєш тривалість
переривання дихання ходи
це просто ми тепер
не біль один
а переповнення
єдиним шалом
як серця мало
як же серця мало

де та весна
мальована крилом
стрімких подій
перепадів бурхливих
де кожна мить
нагадувала зливу
в якій усе тремтіло
і цвіло
так хочеться
того що відійшло
і називало те життя
щасливим
піти красиво
як піти красиво

то він-вона
то нерозлийвода
то перше
недовимовлене дихай
то не останнє
облітання сміху
і подолання гіркоти
в устах
так хочеться
щоб день той не настав
коли в душі
ні голосу
ні втіхи
нема і тихо
ой нема і тихо

16 Вересня, 2015

       http://www.stihi.ru/2015/09/16/8667