Главное - табличка

Надпись при входе гласит - Парк казацкой славы! Славы, Карл!! Заросшие кусты, камень и фундамент от непонятно чего - Слава казакам! Зато табличка новая. А по сути пустырь. Я даже во внутрь не заходил, смешно и стыдно одновременно.
Меня это заставило задуматься о современном христианстве. Носим громкое имя - прославленная Церковь, слава Божья, ожидающие венец славы в конце времени и т.д., а внутри-то можем не соответствовать этому статусу! Называясь именем Христа не отличаемся от остального мира. Новые таблички и правильные слова - а внутри пустырь и грех! Что мы можем дать людям ищущим Бога, которые, как и мы когда-то, согрешили и лишены славы Божьей? Кого мы напоим водой, если наши водоёмы разбиты, укроем от жары, когда сами в пустыне, познакомим со Христом, когда в нас самих не видно Его славы?
Оставив Бога, люди ещё удивляются, почему Он не отвечает на их молитвы, а Бог хочет дать нам жизнь с избытком. Просто вернитесь к Нему и живите истинной прославленной жизнью во Христе!

2018 г.





Напис при вході свідчить - Парк козацької слави! Слави, Карл!!! Зарослі кущів, каміння та фундамент від незрозуміло чого. Слава козакам! Зате табличка нова. А по суті пустир. Я навіть всередину не заходив, смішно і соромно одночасно.
Мене це змусило задуматися про сучасне християнство. Носимо гучне ім'я - прославлена Церква, слава Божа, ті, хто очікує на вінець слави наприкінці часу тощо, а всередині ж можемо не відповідати цьому статусу! Називаючись ім'ям Христа не відрізняємося від решти світу. Нові таблички і правильні слова - а всередині пустир і гріх! Що ми можемо дати людям, які шукають Бога, які, як і ми колись, згрішили і позбавлені слави Божої? Кого ми напоїмо водою, якщо наші водойми розбиті, укриємо від спеки, коли самі в пустелі, познайомимо з Христом, коли в нас самих не видно Його слави?
Залишивши Бога, люди ще дивуються, чому Він не відповідає на їхні молитви, а Бог хоче дати нам життя з надлишком. Просто поверніться до Нього і живіть істинним прославленим життям у Христі!