Пост-Магiя -Цi-

В пошуках слова міцного, як криця,
ти заглядаєш в криницю своєї душі.
Там щось іскриться.
Криця?
Ні...

Сяйво здіймається. Сяйво тьмяніє. Переливається. Гасне.
Знов вибухає протуберанцями.
Янголи білі, янголи чорні.
Очі червоні, сині та золоті.
Міцно стискають їх пальці ятранці.
Ці випромінюють. Ці. Цю таємничу силу життєву.
В нашім Надзем'ї вона - Королева.

Знову з тобою хліб поділив і вино.
П'ємо його, не п'янієм.
Переживаємо всоте цю мить.
Нам не болить вже нічого.
Нота висока бринить щастя.
Ми його бранці. Бранці-коханці.
Ці.
Це - таємнича життєва сила.
Ми на Землі?
Ні.


© Copyright: Валентин Лученко, 2019


Рецензии