Я можу слухати тебе вічно,
Або ж не слухати зовсім...
Та тоді душа стане місяцем
В ній згасне сонце.
До забуття тебе можу кохати,
Або назавжди забути.
Тоді серце вибухне...Стане
Червоно - чорним,
Чи станеш по мені тужити...
Для тебе дихати й жити,
Або не бути вже зовсім.
Та тоді лише сонця промінці
Прилинуть до твого віконця.
Музикою слів твоїх зчарована,
перлами - росами повита, -
Моя душа до твоєї назавжди
Пришита.
Коханому
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2019
Свидетельство о публикации №119020900317
Свидетельство о публикации №119020900317
Рецензии
