Синок...

Елена Лучук
       Синок...
Душа кричить, а може плаче.
Так моя душенька болить.
А може плаче і сумує.
Так мабуть вирішив Господь.
Щоб я знесла усю недолю,
За гріх і злочини чиїсь...
Але я маю бути сильною,
Я буду жить і посміхатись.
Усім. Усім, усім назло.
Бо в мене є маля чудове,
Мій син хороший, дорогий...
Я задля нього все знесу,
Усі незгоди подолаю..
Бо він є той,
Хто порятує...
Коханий мій.
Ти мій Синок...


© Copyright: Елена Лучук, 2019
Свидетельство о публикации №119020808815
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Елена Лучук
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Елена Лучук