Зачарована
Свіжим подихом мокрих полів.
Криком,в небі тужливо-прощальним,
Відлітаючих журавлів...
Даль осіння, широка й простора.
Над рікою сивіє туман...
Ніжним шовком на листя багряне
Діамантовий інній упав.
Осінь звично крокує у зиму, -
Поступово долаючи шлях.
А при березі, там у долині
Кущ калини горить як маяк .
Свидетельство о публикации №119020807357