Людмила Юферова. Воспоминания в тиши...

Автор: Людмила ЮФЕРОВА
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА

***

Приятно время  синих вечеров,
Когда воспоминания колышут,
Ни звука в нежной тишине не слышу,
Запрятались от бешеных ветров.

А за окном – то осень, то зима,
И мысли чередуются с тоскою.
Судьбы головоломки с прежней болью…
Где ж мой покой?  Покоя нет следа.

Не дотянуться мне к нему рукой.
Пытаюсь задержать свои маршруты,
И с рюкзаком отважные минуты,
И всё, что было, горькое со мной.

Забрёл в сад вечер сумрачный в покров.
Печь разожглась – огнём и дымом дышит…
Душа покоя ждёт и строчки пишет,
Запрятавшись от холода ветров.

Воспоминания в тиши волной…
Их семена тяжёлыми бывают,
Но, ой-ой-ой, не с краю дом родной,
Брожу, ищу, но что? Порой не знаю.
-

Ор гинал

Як добре в тиші

Як добре в присмерк синіх вечорів,
Коли повітря спогади колише,
Закутатись у теплу ніжну тишу,
Сховатись від пронизливих вітрів.
 
А за вікном – то осінь, то зима,
Течуть думки із пам’яті щемкої,
Згортають пазли долі у сувої…
Та де ж той спокій? Спокою нема.
 
Здається, він – на відстані руки!
Затримати б усі його маршрути
І про заплічник з досвідом забути –
Які ж гіркі життєві щільники.

А синій вечір у мій сад забрів,
У хаті пічка вогнедимно дише…
Душа чекає спокій, вірші пише
Й ховається від холоду й вітрів.

 Як добре в тиші, та болять знання.
Насіння стигле теж тяжким буває,
І хата в мене – ой-ой-ой – не скраю,
Та все чогось блукаю навмання.


Фото: автор журналист и поэт Людмила Юферова