Мяне запомни...

З вершаў Ларысы Гараган.

Мяне запомні ты хмелінкаю,
Што ўецца ў небыццё.
Мяне запомні ты хвілінкаю
Дарыла што жыццё.

Мяне запомні ты веснянкаю,
У каляровым сне
І вольнаю, і арыштанткаю
У радасці, ў журбе.

І жураўліным "кру" прыглушаным
Ляціць што ў далячынь,
Запомні, зоркай не патухшаю,
А ззяючай ўначы.

Запомні, песняй гэтай звонкаю,
Што гімнам ёсць жыцця ...
Падсвечанай зарою позняю
Людскога забыцця.

Мяне запомні ...

    *.   *.   *.   29.01.2019 г.

Запам’ятай мене ...

Запам’ятай мене хмелинкою,
Що в’ється в небуття.
Запам’ятай мене хвилинкою
В часопису життя.

Запам’ятай мене веснянкою
У райдужному сні,
І вільною, і полонянкою,
В гладіні й на стерні.

І журавлиним «кру» щоосені
В прощальному ключі,
Запам’ятай, зірками зрошені,
Твердіні уночі.

Запам’ятай дзвінкою піснею
Пробудження життя…
Лелітиму зорею пізньою
Людського забуття.

Запам’ятай мене…

Лариса Гараган.