Ніч своїм покривалом зоряним
Землю сковує,наче бранку.
Засинає місто натрудженне.
В світлі сни поринає до ранку.
Ліхтарі над кварталами сонними,
Відкривають свої зіниці.
Десь у небі,над містом втомленим,
Тихим спалахом,сяють зірниці.
Сняться місту сади замріянні.
І стежки з зеленими травами.
І у снах своїх,зачароване,
Бачить знов,як було воно нивою,
Світлим лісом,в квітах долиною.
Де співали вітри весняні
Й солов,ї над гаями сонними.
Ранком знову місто прокинеться.
Стане бігти свої марафони.
І захопленне ритмом вулиць,
Буде жити своїми законами.
Сни
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2019
Свидетельство о публикации №119020810835
Свидетельство о публикации №119020810835
Рецензии
