Горять зірки у синім небі,
Шепоче листя від вітрів.
Біжить мороз по світлій шкірі
Рудої дівчини в вінці.
Сама гуляє в полі темнім,
З вогнями у своїх очах..
Лишень минає тихі степи,
Не бачучи пригод у снах.
Зітре сьогодні свої п`яти,
Поверне рано у село.
За це відлає її мати
І стане на душі тепло..
На вечір знов гризе безсоння..
Без втрат нічого і нісчим.
Повернеться у темне поле
Віднову розглядать зірки..
Боса, в одній нічній сорочці
Лежить безсонно у траві,
Та дивляться зелені очі
На хід летящої зорі.
Горять зірки у синім небі,
Шепоче листя від вітрів.
Біжить мороз по світлій шкірі
Рудої дівчини в траві.
Сни чудов завжди
© Copyright: Алекс Щербак, 2019
Свидетельство о публикации №119020700030
Свидетельство о публикации №119020700030
Рецензии