Аксiос

Автокефальну  Томосом  звершили,
Інтронізацію  вчинили.
ЇЇ  очільник  в  сорок  літ
У  самостійний  звивсь  політ.

 У  Греції  юнак  навчався,
В Філарета  мудрості  набрався,
Обрав  його  святий  Синод,
Благословив  на  трон  народ.

Богу  слуга,  народом  званий
Митрополитить   Епіфаній,
Благословив  його  Господь
Православний об’єднать  народ.

До  попів  я  рівно  дишу,
Вірю  в  Бога,  маю  душу.
А  в  душі  я  самостійник:
Своя  церква,  свій  очільник,

Президент  свій,  військо  свОє,
Своя  воля,  що  героїть,
Своя  правда  в  своїй  хаті,
Усі  в  єдності  завзяті.

Скрізь  в  державі  самоврядність,
Мудрість,  совістьність,  порядність!
Що  вже  є,  чого  немає -
Поступово  набуваєм.

Незалежність  в  дев’яності,
Хоч  сусід  гримить  від  злості.
Та  й  порядності  немає,
Ще  державність  шкутильгає.

Томос  добрий  всім  урок -
В  самостійність  другий  крок.
Щоб  і  третій  крок  пройти
В  собі  самих  нам  слід  знайти!

Дружно  «Аксіос !»  кричали,
Як  попа  на  трон  саджали.
Дай  нам,  Боже,  ці  моменти
Щоб  обрати  Президента.

Прибери  тут  корисливх,
Казнокрадів  і  зрадливих.
Нам  державника  подай,
Недостойних  покарай.

Постарайся  -  з  українців,
Боронь  Боже  від  чужинців,
Бо  всіх  куплять  й  продадуть,
Щоби  в  рабство  знов  нагнуть.

Може  й  тут  всміхнеться  доля
З  математичною  моделлю.
Щоб  лунало  серед  нас:
Аксіос!  Аксіос!  Аксіос!
             4.02. 2019р., Київ