Я взимку встаю ще засвітло,
Щоб їхати світ та за очі.
Бо офіс мій так далеченько,
Працюю там з ранку до ночі.
Згадаю в берлозi ведмедицю-
Не впораюсь з білою заздрістю!
Я пруся у сніг, в ожеледицю-
Вона спить у спокої з радістю!
Я бджілкою весь день літаючи,
Знання, як той мед, збиратиму.
По сходах, як білка стрибаючи,
Драбиной кар"єри шагатиму.
І ось мій портрет о 17-тій:
Мій погляд тепер не замріяний,
Він працею аж до темряви,
"Сюрпризами" долі навіяний.
І що то за дурень вигадав,
Щоб взимку вставати засвітло,
Додому ж повзти навпомацьки,
Коли повертаюсь кругом темно?!
Відпустку візьму негайно я,
Квиток придбаю до острову-
Туди, де вже спека літняя!
І буду щаслива без сумніву!
На роботу взимку, украинский язык
© Copyright: Людмила Шевчук, 2019
Свидетельство о публикации №119020603198
Свидетельство о публикации №119020603198
Рецензии