Не можеш ти не грати - не живи!
Бо ми намісники Його, хоч Бога не існує!
О, люди, люди, що ви творите? Не ви
Заплатите, так діти це почують,
І будуть нести кару за батьків,
Хай не одразу, через покоління.
Та вам це байдуже... Ідею від вовків...
Ні, не вовків, від нелюдів коріння
Ви розповсюдили, забивши їх на смерть
Та заховавши навіть їхню пам'ять...
Але не приховаєш від людей
Те, що віками ми напевне знали.
Не можна не покараним піти!
Не можна убивати безневинних!
Тепер дивуєтесь, коли горять мости
І діти у вогні маленькі гинуть...
Та ж дивного нічого в тім нема:
За всі гріхи завжди бува розплата.
Та знову ви не чуєте слова,
І знов ідеї - знову брат на брата...
30.01.2019
Не можеш ти не грати - не живи!
© Copyright: Елена Мисевич, 2019
Свидетельство о публикации №119020601837
Свидетельство о публикации №119020601837
Рецензии