Маеток царського генерала

Бабуся пам"ятала-край села,
Садиба панськая була,
Будинок з цегли височів,
Загублений серед степів.
Шлях битий,греблею ставка,
Зеленій парк,та осока,
Там в давнину текла ріка.
Широкий двір тонув у квітах,
Співали солов"ї на вітах,
Купались верби у воді,
Стояли липи молоді.
В садку росли черешні,сливи,
Зелені,з Греції оливи,
Троянди радужні цвіли,
З весни до осені,
Багаті люди там жили.
Був навідь генерал,казали-
Із столиці,
В одежі гарній молодиці.
Там грала музика,
Співали там пісень,
Та все скінчилося,
Лише за один день.
Десь революція була-
Царя прогнали,
Пани столичнії кудись пропали,
Більшовики зрівняли все з землею-
Одна руїна,та бузок над нею.
Я сам про теє місце маю згадку,
У "круглу"бігали ми бавитись посадку,
Землянки челяді були,
Та замку там руїни,
Маєтків є багато-по усій країні,
Є замки-слава їх жива,
На місці інших-лиш ковиль-трава

Зі спогадів бабусі-

Капилини Микитівни
занотовано ще у 1968 році
05.02 2019 рік