Веселий ранок зазирнув в віконце.
- Ти не сама? Ой, вибач, я не знав!
Авже ж, не знав, що поруч моє сонце
Ще спить і мріє у солодких снах.
Метеликом злітає сон у вічність.
Відкривши очі, віддаєш мені скарби -
У погляді твоєму щира вдячність,
Безмежне щастя й крапельки журби.
Тамую подих. Слів бракує. Боже,
Це все мені? А може це ще сон?
Бракує слів... Та що слова ті можуть,
Коли два серця б"ються в унісон!
Летить, летить за небокрай лелека
Такий же чорно-білий, як життя.
До мрій збуття, нажаль, ще так далеко.
Та, Слава Богу, що далеко до збуття!
Ранок
© Copyright: Ксю Кошелева, 2019
Свидетельство о публикации №119020500760
Свидетельство о публикации №119020500760
Рецензии