Розкидала доля людей по всім світі
В якій країні тільки нас немає.
Та все ж душа надію має
Що всіх на рідній землі позбирає.
Ми, як те листя що летить по вітру
Всі хилимось туди де краще буде.
Та знаєм, що кращого на світі
Ріднішого краю нема і не буде.
Тоді душа зігріється теплом,
Коли всі люди будуть добре жити.
І в рідний край усе повернеться добром
І не потрібно не від кого боронити
Судьба людей
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2019
Свидетельство о публикации №119020504227
Свидетельство о публикации №119020504227
Рецензии