К Музе перевод на украинский

К Музе (Наум Сагаловский, http://www.stihi.ru/2015/07/24/1786)

Когда я приду на собрание муз,
все беды и радости будут вчерашни,
и Муза, со мною водившая шашни,
потупится, пряча свой стыд и конфуз,
а я ей скажу:
                “ Дорогая моя,
ушедшего в Лету не надо стыдиться,
мой круг завершён, я - фантом, небылица,
уже по дороге в иные края.
Ты мне изменяла на первых порах,
потом, как супруга, была благосклонна,
как жаль, что нестройная эта колонна
стихов наших бедных рассыплется в прах.
Ты с детства лишала меня немоты,
я рос, твоего дожидаясь диктанта,
и есть ли во мне хоть крупица таланта,
ответить могла б лишь суровая ты.
Прощай, моя Муза, храни тебя Бог,
дари вдохновенье другому поэту,
на память неси ему, как эстафету,
две сотни моих незатасканных строк...”
...Но это свиданье ещё впереди,
ещё на тебя я печаль не обрушу,
диктуй мне слова, береди мою душу,
моею рукой по бумаге води...


ДО МУЗИ (вільный переклад П.Голубкова)

Коли я прийду вже на збори до муз,
Всі біди і радощі будуть вчорашні,
і Муза, водивша зі мною ще шашні,
Потупишись, сором сховає й конфуз,

А я їй скажу:
                "Дорогенька моя,
Соромитись бувших своїх не годиться,
Завершене коло, я - тінь, небилиця,
У інші краї по дорозі вже я.

Хоч зраджувала ти на перших порах,
Та потім, була як дружина, прихильна,
Шкода, що безладна колона цивільна
Що вірші сиротські розсиплються в прах.

Ти з дитинства позбавляла мене німоти,
І ріс я, чекаючи Музи диктанту,
Чи є в мені крихта хоча би таланту,
Хто б міг відповісти суворіше? Ти.

Прощай, моя Муза, бережи тебе Бог,
Даруй там натхнення вже іншим поетам,
На пам'ять неси їм, немов естафету,
І мій незатасканий досі рядок... "

... Але це побачення ще попереду,
Печаль цю на тебе я ще не обрушу,
Диктуй-но слова, та ятри мою душу,
Моїм олівцем по паперу води...