Любов і Смерть, завжди єдині.
Як хміль у голову влучає,
Так і любов, п'янить і плаче.
Я коли погляд Твій ловлю,
Тону, вмираю...
І живу...
Стражденне тіло хоче зваби,
А розум шепче,
Ні. Не так.
Щораз живу і помираю.
Щораз, я в муках оживаю.
Себе за все це проклинаю.
Й виживаю...
Любов і Смерть.
Завжди єдині.
Це Мій Гріх.
01.02.2019.
Любов Смерть
© Copyright: Елена Лучук, 2019
Свидетельство о публикации №119020304091
Свидетельство о публикации №119020304091
Рецензии