З учора сонце завітало,
Зігріло душу як змогло.
Потому знов його не стало...
Як і раніше не було.
Усмішка стерлася у смуток
І радість в біль переросла.
У найтаємніший закуток...
Мрію таємну повела.
Зігріта мріями від болю,
У стані хмелю,віддаля.
Я розмовлятиму з тобою...
Як моє серце промовля.
(Понкратова.О.В.)
Як мое серце промовля
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119020303701
Свидетельство о публикации №119020303701
Рецензии