Життя на бiс

Осіння дума з року в рік
Гребе гербарії граблями.
Сльота зими неподалік
Торгує хутром, вітражами.
Мій любий, скільки не ховай
У скрині почуття рожеві,
А хвіртка скрипне, і трамвай
Зачинить двері на кінцевій.
Ще соковите небо те
Малює пензлем акварелі.
Лелечий клекіт де-не-де
Ладнає струни менестрелів,
Аж легіт від жури замовк.
В альтанці за горнятком кави
Зроби назустріч щастю крок,
Мій світанковий, нелукавий.
Хоч жовтень палить хмиз беріз,
Гаптує мить нові самшити.
Весна повернеться на біс,
Життя на біс не повторити!


Рецензии
Дуже классний вірш, дуже, люба Тетяночко ! Вдячна та з Любов'ю Маргарита

Маргарита Метелецкая   03.02.2019 14:46     Заявить о нарушении
Дякую, люба, Маргариточко, готую до друку, тому кланяюсь, бо не хочеться помилок у книзі!
Обіймаю сердечно!

Татьяна Левицкая   03.02.2019 14:42   Заявить о нарушении