Хотів би спати, тільки сон не йде,
бо кличуть в мріях - почесті й поклони,
терпкий смак влади, й блиск її корони,
і віра в те, що слави мить прийде.
Гордині гріх у зашморг взяв надійно,
він Змієві відкрив до серця шлях,
здавалось, вірив, тільки де ж той страх,
що зображав у храмі професійно?
Оплутаний - ти раб своїх спокус,
атлас червоний огортає тіло,
і душить непомітно та уміло,
і ти вже аж по шию в пекло вгруз.
Хотів адресу Бога в телефон,
або хоча би електронну скриньку,
взамін отримав вихід на зупинку,
де вже чекає з веслами Харон.
Той мед спокуси в колючки завів,
і ти, у сліпоті своїй незчувся,
як від гріхів аж до землі зігнувся,
й корону з терну Змій тобі надів.
01.02.2019
Спокуса
© Copyright: Таисия Цыбульская, 2019
Свидетельство о публикации №119020107714
Свидетельство о публикации №119020107714
Рецензии