Вопросы. Из Владимира Сосюры

Спросил я у ветра: "Я ею любим?"
Безмолвие. Тает лишь эхо, как дым.

Спросил и у моря: "Ей я ли родной?"
Молчание. Лишь серебрится прибой.

У солнца спросил: "Выйдет милая в сад?"
И ветер,  море, и солнце молчат.
1939

Збірка "Журавлі прилетіли" (1940)

Я ВІТРУ СПИТАЮ: "ЧИ ЛЮБИТЬ ВОНА?"

Я  вітру  спитаю:  “Чи  любить  вона?”
А  вітер  мовчить...  Лиш  ридає  луна...
 
Я  моря  спитаю:  “Чи  рідний  я  їй?”
А  море  мовчить...  Лиш  синіє  прибій...
 
Я  сонця  спитаю:  “Чи  буде  кохать?”
І  вітер,  і  море,  і  сонце  мовчать.
 (1939)
 
МАЛИНОВИЙ ПЛАТОК

Я знов один. Покірно одгоріли далі.
Й дарунок твій — малиновий платок
круг шиї ліг. І в золотій печалі
не прилетить в мою кімнату Бог —

не прилетить... і крилами кохання
не зашумить привітно над крильцем.
Лиш привид твій розтанув у тумані
і все в сльозах нахилене лице...

Гей, на огні далекого Версалю
тебе вели. Блищала тоскно сталь...
І, може, де в півтемній тихій залі
цілує хтось вишневії вуста...

й сорочку рве... і вже криваві руки
біля твоїх розкиданих колін...
1 весь в крові від огненної муки
уже лечу далеко од землі...

І вже внизу крізь ґрати зачорніло,
де вартовий карбує мірний крок,
біля вікна знайоме мертве тіло
й дарунок твій — малиновий платок.

1923