Їж мене очима, запивай водою
І молися Господу, щоб побуть зімною
Ніжними долонями притискай мене
Може цього разу знову біль мене
Може цього разу буде назавжди
Голосом заляканим, прошепчи - зажди
Заскрипіли з жалістью, двері в небуття
Сердце в груди вжалося, спокою нема
Пальці в тіло впялися, криком із душі
Більше вже не пишуться про любов вірші
Крутить вирій в памяті із жорстоких слів
Важко так позбавитись від жахливих снів
І скрипучим голосом, розріза життя
Твоя люта ненависть - впененність твоя
Зламанною скрипкою, заскрегочешь знов
Ті слова що видеруть, із душі любов
Думаю що збудуться, всі слова твої.
Більше не поселишься, ти в моїй душі
Городинец Сергей ©
Не забудьте послушать в аудио версии на страничке в контакте
http://vk.com/gorodinetc
А также мои видео стихи
Може цього разу буде назавжди
© Copyright: Сергей Городинец, 2019
Свидетельство о публикации №119013110389
Свидетельство о публикации №119013110389
Рецензии