Вибiр без вибору

- Адам! – Ось, то’бі твоя Єва! – Вибирай!
Ходи собі «наліво» і, можливо, ще й направо!
Навіщо вибирати? – все довкола – рай!
Щоб ти не вибрав… маєш на те право.
 
    Адам не знав, який там світ, за тином.
    Не видно меж… та й все є під руками.
    Живи собі, радій… не знай, що ти людина…
    Топчи траву, танцюй чи тупочи ногами.

Прерогатива споконвіку у Адама одна є:
Виховуй своє чадо: як умієш та як хочеш!
Довкола жодних конкурентів: все – твоє…
Нема об’єкту жартів: ти з самотності - регочеш!

    - Кого ж Ада’мом нам обрати в украї’нськім ра’ю?
    Слуга простим повинен бути, із свого народу!
    - Адам, у нас, – завжди, чомусь, єврей?! – я вас пита’ю…
    …Щоб нам не захворіть – потрібно чисту пити воду!

От вибору – нема, - хоча всі цього хочуть!
Та ще й грішні’: три воза… фірми «кадилак».
Усі чужі (з народу)… й конкурентів в пісуарах мочать
З телеекранів (не державних)… бо у ЗМІ – бардак.

    Багато «мудрих» вибір вже давно зробили.
    Там, за кордоном, одягнувши синьо-жовті вишиванки.
    І зазирають в «Таймс»: чи Батьківщину зовсім вже добили?
    Жують канапки. Яйця із беконом до сніданку.

А інших, патріотів, - всіх на «рузьский» Схід!
- Це їхній вибір був: померти за Вкраїну!
Від сотні, що прийшла з небес, - залили шоколадом слід,
Прожартували нове «ПОЛОТНО»: а там одні руїни!

    По-суті: за’вжди обираєм, в кару, – пана!
    Щоб відчувати, що не сила ми – холо’пи…
    Надіємось: от-от посипиться із неба манна
    Із католицько-мусульманської Європи.

Тож повернімося до того, з чого почали…
Коли всього було доволі, майже, - через край.
Коли гордилися ми тим, за що прозвали нас «хохли»,
- Адам! – Ось, тобі нова Єва, - знову обирай!


Поет ХХ сторіччя 28-29 січня 2019 року с.Торгановичі