Я до тебе іду - геть у полум'я, до золи.
Я до тебе кричу, наче ластівка із небес.
Якщо любиш, то ти говори мені, говори.
Я ішла по землі і нарешті знайшла тебе.
Якщо любиш мене, то буятиме цвіт весни.
Я за тебе прошу небо сонячне, голубе.
Я лежала сто літ і про тебе дивилась сни,
як далеко була і нарешті знайшла тебе.
Я до тебе іду, як слухняне, мале дитя
між далеких доріг і зелених, м'яких стебел.
Я люблю тебе так, що не вистачить і життя
говорити про те, що нарешті знайшла тебе...
до тебе
© Copyright: Алена Васильченко, 2019
Свидетельство о публикации №119012910024
Свидетельство о публикации №119012910024
Рецензии