Знову я відчула холод і на кохання шаленний голод
На щастя відчуваю я
потребу
Не живу без щастя так як треба
Світ в якому проживаю не завжди чомусь кохаю
То загораюсь то потухну то взриваюся то глухну
Що це що це за життя
Мої непрохані путя
Давай забудем наші ссори
В майбутті кохання гори
Давай щастя будем смакувати
І буття щасливе будувати
знову i знову
© Copyright: Вера Деревьянко, 2019
Свидетельство о публикации №119012800237
Свидетельство о публикации №119012800237
Рецензии