Примарний світ, світ безнадії
На кожного чатує нині.
Втрачаємо в житті все цінне.
Любов, добро і людянність -
Відходять геть.
Усе заполоняє ницість, зневага і брехня.
Поринуло у присмерки життя,
І борсається в штормовому океані,
Де рвуться душі і серця.
Немає злу зупину, не видно і кінця.
Люди то кораблі що б'ються
Об каміння, лиш тріски врізнобіч летять.
А хтось себе вже записав у боги.
Милується і потирає руки,
І хвалиться піровими перемогами.
Народ ридає, стогне від розпуки.
Таке важке тепер в людей життя.
Задумайтесь, бо ми підем в провалля,
І вже назад не буде вороття.
Кораблетроща
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2019
Свидетельство о публикации №119012707960
Свидетельство о публикации №119012707960
Рецензии