Крижане... зимове

Зійшла на землю Ніч - Царівна.
Хоч зрання ще мело,
Згубилися сніги у надвечір'ї,
Десь  вітром віднесло...
Дощ прядиво своє снує,
Мороз вдягає світ в крижини.
Він як кравець до ранку шиє,
Малює білим одежини.
Дерева в лісі ,все  довкілля,
Вдягнули кришталеві шати.
Прикраси білі снігової Королівни,
Що так старалася вночі завзято.
І ранок не впізнає ліс і ниви
Тут звечора чорніло гілля...
Тепер це вже палаци крижані,
Із снігу канделябри білі...
Зима авантюристка знана.
Мінливою красою пестить ріку й ліс,
Вдягає  кришталеві шати
На діамантовий зимовий змерзлий світ.


Рецензии