Сніги метуть, над світом біле- біле.
Але сьогодні, майже, не сніжить.
Весняно, небо дивиться на зиму
Що у заметах ,під вікном, лежить.
А я з зими вдивляюся в блакить
Що світить синім сяйвом з неба
І взяти хочеться і пензлі , і мольберт,
І на снігу намалювати весну.
Піти до саду, що дрімає в снах,
І розбудити чарівне створіння, -
Чарівний Дух , що всі зовуть Весна, Він подарує і любов , і мрії.
Хай вже прокинеться і квітами укриє і нашепоче казку в холодні дні. Її послухаю, у теплий рай порину,
Й до тебе Мавкою прилину навесні.
Весну намалюю
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2019
Свидетельство о публикации №119012707716
Свидетельство о публикации №119012707716
Рецензии