Птиц летять любов

     Птиці летять і любов

          Поема

1

Кого любов вже рухає
в любові вічні очі
є...
в любові
вічні вуха
є...


як мало в світі
            мова в’є
як гріє світ–
        серце моє


якби я згас
         і впав
яка це мова?


І Бог би світу
не впаяв –
ні слова?


Поки є я
громад всіх не спитаюся
але громаддя – носія
тримає в Космосі –
й це я –
і Бог трима –
де Світло вам сія
це Він і сам не знаю
                де вже
                я!
а світ
до Бога
несподівано вертається


більш не крутіться: знаю
                що пече
я в серці каюся?
чи інші каються?


2

О! серце як співа! –
очі веселі...
Який вже в дружбі!..
в будь-чиїй оселі!


У вічному Житті
вже очі молоді
й ледь золоті...


Коли над світом
ранок
в сутінь
і йде в любов
іде Присутність


і опада
на ерудитів
на клавіші
й ромашки в житі
коли така Присутність
ожива сутність
                як грім для ерудитів –
чи в слові –
музику родити??


бо Слову
любов світлом пише –
коли іще
ніщо й не дише...


бо в Слові
вічні вуха
є
вуха у серці –
й слухає


розум – уява –
що за з’ява?
розум – уява?
що, світу
             з’ява?


Коли Присутність:
я над сутінню

у Бозі солод
світ любити
й темних ротів
ізнизу
явність
розум-уява, розум-уява...
і як же
Богу догодити?

у Слові – музику родити?


3

Кого любов вся рухає
в любові в серці очі
є
в любові в серці вуха
є


такий –
пройшов шлях
розумовий
і покинув*...
у серці Світло
і окриленість – за спиною...


4

ну і при чім тут я
хіба вина моя
є
коли Син Божий –
     і Божественне являє?


чи зникне моя спрага
одна палка
потреба
це надивитись серце
і надивитись серце –
це надивитись
небо!


це Небо!
дивна жага
така є –
яка на спокій вод людських –
це Сонце
проявляє...


І хто це коли взнає
чи хто це коли –
                спинить?
за обрій відлітання з вод
безсмертями за спиною...

Ісусе, серце!
Божий Сину!!!


5

як берегти мене?
як берегти Його!
Вогонь Сятий,
Вогонь!
не говорить
не говоріть!
щезне усе від
подиху Його
не так дихнеш –
то й щез Вогонь!


Любове, Христе,
нам шукать кого?
Нікого!

птиці залетять за
                овиди
так от як ще
                летять
                летять
так чують незбагненні
                проводи
як матінку – її дитя!

19.01.2019, з причастя,
свято Богоявлення,
Київ
* пізнав обмеженість розуму