Моє волосся досі пахне димом
Тому що ти його не хочеш полишати
Блукає погляд барвами кімнати
Нічого не врятує, все можливо.
До океану, певно, плисти цілу вічність,
Проте це байдуже, адже твоя безмежність
Бунтує і не вірить в незалежність,
А вірить в логіку. Ти повторив це тричі.
Мій хаос слів знімає заборони,
Мій серпень не відпустить тебе довго,
Мені вже час. Збираюся в дорогу.
Мені вже час долати перепони.
Редагувати відстань між містами,
Стікати по тобі сосновим соком,
Відкрити рани, збавити висоти,
Помножувати відстань поміж нами.
2015?
водне
© Copyright: Сингер Марла, 2019
Свидетельство о публикации №119012410436
Свидетельство о публикации №119012410436
Рецензии