Як пелікан, що розбиває собі клювом груди
І кров`ю теплою годує пташенят,
Так ти годуєш нас і звідусюди
Знов навертаєш до родинних хат...
Ти повертаєш нас, де цвіт калини
Чарівно падає у синє джерело,
Ти повертаєш нас у домовини,
Ти нас збираєш під святе крило
Тієї віри, у яку хрестили
Тебе колись Апостоли Святі,
І за яку тебе не раз прибили,
І залишали погибати на хресті!
Ти чадо Господа і серце твоє крає
Наша байдужість, наша нелюбов,
Тебе щоденно Ангел причащає,
І ти готова нам служити знов.
Ти, мов орган, звучиш, як вівчар в труби,
Ти кличеш нас, ти серцем б`єш в набат,
Ти пелікан, що розбиває собі груди
І кров`ю теплою годує пташенят!!!
Пелiкан
© Copyright: Роман Ли, 2019
Свидетельство о публикации №119012305895
Свидетельство о публикации №119012305895
Рецензии