листок вишневий...
вишневий, одиноко,
між гіллям
марив про небесну даль.
Про
обрій блакитно-синьоокий,
заквітчану, весни вуаль.
В слідах її, себе шукав.
Дощів
любив сріблястих коси.
Шовки
мережев в ноги, стлав,
на життєву, долі прозу.
Свидетельство о публикации №119012202865