У Сухому яру, у Сухому яру
Наче хтось промовля: "Я не вмру, я не вмру..."
У Сухому яру тихо плачуть дощі,
Йде скорботно зима в білосніжнім плащі.
Відлітають птахи, пролетіла остання,
Над яром Сухим в них хвилина мовчання.
У Сухому яру, у Сухому яру
Наче хтось промовля: "Я не вмру, я не вмру..."
Знову віють вітри у Сухому яру,
Сухе гілля на травах весною зберу.
І на думку в журбі спаде мимоволі:
Вони наче чиїсь загублені долі
У Сухому яру, у Сухому яру
Наче хтось промовля: "Я не вмру, я не вмру..."
У Сухому яру, у Сухому яру
© Copyright: Марат Школьник, 2019
Свидетельство о публикации №119012108156
Свидетельство о публикации №119012108156
Рецензии