А жизнь идёт...

 "ЖИТТЯ  ІДЕ І ВСЕ БЕЗ КОРЕКТУР":

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.

Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, — час.
А ми живі, нам треба поспішати.

Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, — пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.

Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.

Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш — то уже навіки.

Ліна Костенко
               
Вольный перевод с украинского

А жизнь идёт и всё без корректур.
И время мчит, не умеряя прыти.
Давно уж нет маркизы Помпадур
И мы, конечно, не из её свиты.

Не знаю я, что будет после нас,
Природа сможет как преобразиться.
Лишь время неустанно каждый час,
А нам, чтоб выжить нужно торопиться.

Потомкам что оставим после нас?
По жизни мы проходим, будто тени.
И только голубой чтоб неба глаз,
На Землю глядя, видел бы в цветеньи.

Не вымерли леса чтобы, как тур,
Слова б не оскудели, словно руды...
А жизнь идет и всё без корректур,
Какой напишешь, вот такой и будет.

Не бойся, что досадная строка.
Прозрения не бойся - очищенье.
Не бойся правды, как бы ни горька,
И грусть уйдёт рекою по теченью.

Лишь чью-то душу бойся оболгать,
Ведь если ошибёшься – то забвенье.