Людмила Юферова. Нам ангелов хватит

Автор: Людмила Юферова, Украина

Перевод с украинского языка Инессы Соколовой

От ветра сухого горчит в день осенний полынь…
Спешу я к посёлку, её ароматом дыша.
Но лёгкость уходит, когда слышу эхо войны.
И пульс мой частит, и болит от страданий душа.

Запутавшись в думах, лежу на спине я в траве,
Мой взор заблудился на небе среди облаков,
Глаза с удивленьем, тревогой привиделись мне,
Их пристальный взгляд, как радар, но на что он готов?

А взгляд – око смерти, как грохот от пушек, огонь,
Война с поля боя ведёт непростой репортаж.
Здесь жизнь не в цене, у кого-то остыла ладонь.
Простор весь в дыму, вижу рыжий на нём камуфляж.

Год пятый война и с огнём поминальным свеча,
Ток-шоу кровавое. Что ж так разгневан Донбасс?
Умаялись ангелы, вижу в глазах их печаль,
Все меньше и меньше героев уже среди нас.

На поле под пулями ветер печальный подул,
Прорвались со стоном все ангелы белые ввысь...
Из космоса, Боже, прогнал бы убийцу-войну!
Нам ангелов хватит! Помилуй! С мольбой эта мысль!
--


Оригинал

Вже ангелів досить! – Людмила Юферова, Украина

Припалені вітром гірчать степові полини…
Вдихаючи терпкість, біжу до села навпростець,
Та легкість мою обривають відлуння війни
Й гінка аритмія поранених душ і сердець.
 
Спіткаюсь об думку, лежу у траві горілиць,
Заплутався погляд у вовняній м’якості хмар,
І бачиться подив і біль зголубілих зіниць,
Що пильно вдивляються в нас, як невсипний радар.
 
А он – зона смерті, клекоче гарматний вогонь,
Триклята війна з поля бою веде репортаж,
Стікає життя із чиїхось відкритих долонь,
Й одягнений простір у димно-рудий камуфляж.
 
Край неба п’ять років горить поминальна свіча,
Криваве ток-шоу затіяв скажений Донбас,
Навколішках ангелів юних країна стріча,
Все менше і менше героїв стає поміж нас.
 
На поле згорьоване кулями вітер війнув –
Зі стогоном ангели білі прорвались у вись…
Забань, Боже правий, із Космосу вбивцю-війну!
Вже ангелів досить! Помилуй нас і схаменись!

http://tvoistihi.com.ua/article/104503

Фото: автор Людмила Юферова