Думками звеличено кличе мовчання.
Не перша це думка й майбуть не остання.
Сказати щось хоче зболіла душа...
Чому ж у мовчанні вони голосять?
Думки без підтримки,неначе невдалі.
Бояться...гадаю,чужої моралі.
В печалі зніміли.І погляд німий.
Тож їх зполосни,в голові перемий.
Із чистими думами знов в новий день.
З багатством пророчих,хороших ідей.
Та тільки благаю сушити не смій...
Ні жарти,ні думи,ні цей погляд мій.
(Понкратова.О.В.)
Думи
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119012007225
Свидетельство о публикации №119012007225
Рецензии