Весняний ліс.
Ранковий морок.
Сонце
заглядає у лощини, самий низ,
де трави
торішньої сіріє порох.
А далі,
я до лісу, навпростець,
де простір
відкриває навстіж вікна.
Ступаю легкокрило,
босоніж, як звикла,
щоб спіймати вітер,
з пахощів суниць.
І запах
мяти, і гіркий полинь,
і чебрецю
суттєву пряність,
що розвіває
відсирілу нитку павутин
і легку
лісову туманність.
Даруйте,
та тут ще й озерце-
і плесо-
наче дзеркало лежить-
І все оце ,
чарує мою душу, і радіє серце,
а думка?
думка не раз, туди ще полетить.
весняний лiс
© Copyright: Галина Би-Локур, 2019
Свидетельство о публикации №119012005901
Свидетельство о публикации №119012005901
Рецензии
Приятно крымчанину прочитать стих,тобто вирш,на ридний мови!
С уважением,тобто з повагою,Георгий.
Георгий Желобовский 28.03.2019 09:25 • Заявить о нарушении
С уважением,тобто з повагою,Георгий.
Георгий Желобовский 28.03.2019 09:25 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.