Зимою я отримала твого листа...
В моїй країні криза нечутливості,
Тому пробач, та відповідь ще розгляда
Посольство красномовницької здібності.
Моя країна срібна і застужена,
В ній лихо: купа тріщин і розломів,
Вона стоїть за мурами байдужими,
Що не пускають з неї ані слова.
А ти хотів би бути в ній володарем,
Та вибачайте, пане, революція.
Пускати все, що трапилось, за водами -
Ти думаєш, що легко так роблю це я?
І знову погляд твій як льодом обпече,
Зробивши світ жахливою картиною.
Я знаю, що ти зробиш мені боляче,
Тому і вчуся повертатись спиною...
Я знаю
© Copyright: Морской Камушек, 2019
Свидетельство о публикации №119012010767
Свидетельство о публикации №119012010767
Рецензии