А тато м й

А тато мій, неначе, трошки Плюшкін:
Збирає усілякі він дрібниці.
Втім, осуду не вартий, як і Пушкін,
Адже в житті усе може згодиться!

Ось він зробив собі свою майстерню,
Там різні дивні речі витворяє,
То лампи ремонтує, то по дереву
Щось ріже, чи пиляє, чи стругає...

Садочок посадив, там грушки, яблучка,
І персики, смородина й малина...
Та зараз снігу тут багато. Але знаємо,
Що влітку буде смачно всій родині!

А далі в сауну крокуємо поважно ми.
Це теж, до речі, татове творіння.
І як чудово грітись тут серед зими,
Ми знаємо й чекаєм розуміння...

А далі зустрічає пес нас татовий,
Це Шарік, трошки злий, але красивий...
Тому частіше на ціпок прив'язаний,
Але, повірте, він не агресивний...

Робота в нього є: сидіти й гавкати,
І перехожих від оселі відганяти.
В цілому ж добрий він, недарма ж татовий,
Тож привітаєм, та відпустимо гуляти!

Відеоролік до вірша: https://youtu.be/xMF-L6BFRag

12.01.2019