В далеку мить зринає погляд.
Летить,немов швидкісний потяг.
Карбує в пам'ті пробіл...
Мов змій шипить іще про біль.
Кохання певне що гартує...
То тішить лагідно,-лютує.
У серці казкою бринить...
Та заспокоївшись на мить...
Підлесливо мене чарує.
То потривожить,подарує...
Жадане плетиво років.
На чистих аркушах віків.
Щоб любуватися зухвало...
Про те,що наче б то настало.
У небі зорянім,-радар...
Що вказує на календар.
Події вказує завзято...
Жалі гіркі,радісне свято.
Глибини чистої ріки...
Що вкарбувались на віки...
У СЕРЦІ МОЛОДІМ,-КОХАТИ!
(Понкратова.О.В.)
В далеку мить зринае погляд
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119011902241
Свидетельство о публикации №119011902241
Рецензии