Нуль градусів у листопаді за вікном,
Вода на дворі вкрилась плівкой льоду,
Зелене листя тополя штовха пинком,
Той чванливо злітає долі.
Зелених ниток додає і ковдрі,
Яка жовтенькі мружить очі,
Стрічаючи морозу стихло все,
Нема вітрів і листячко не кружать.
Зі сходу сонечко встає,
Яскравий схід його буяє,
Веселий промінь в небо б»є,
Доброго дня нам обіцяє.
Небо швидко приймає блакить,
Бо край сонця з - за обрію сходить,
Горобець під вікном цвірінчить,
Закликає вставати молодь.
Вранці ранок красивий, яскравий,
Нас чарує, та кличе до себе,
То ж з вікна зір кидаєм за ганок,
Чи нема ще хмаринок на небі.
У вікні видно нуль на термометрі,
Та людей,у чому одягнені,
Надягаємо манто, капелюха,
Та мерщій до морозу з вітаннями.
18.11.2017 р.,
Запоріжжя.
Краса листопада
© Copyright: Виталий Костылёв, 2019
Свидетельство о публикации №119011707423
Свидетельство о публикации №119011707423
Рецензии