Февраль. Лариса Вировец. С укр
Февраль лютует. Намело
Снегов холодные компрессы
Земле на плечи и чело.
Мои следы так одиноки.
Всего с десяток беглецов.
Сметёт к утру немые строки
И с вихрем бросит их в лицо.
Лежит стекло зеленых листьев
И ветки роз стоят во льду.
Под взмахом этой белой кисти
Замёрзло всё в моем саду.
Под этот зимний выдох ветра
Дрожит апрельская строка.
Он разрушает нежность лета,
Наивный замок из песка.
Холодным сумраком задеты
И писем строки, и стихи.
Не удивительно, что в этот
Миг ощутил его и ты.
*******
ЛЮТИЙ
В саду під дзвін лихої меси
вирує лютий. Намело
снігів остудливі компреси
землі недужій на чоло.
Мої сліди поодинокі
до ранку вітер занесе,
зітре десяток марних кроків,
війне їх вихором в лице.
Немов скляне, зелене листя
на крижаних гілках троянд.
У цім закляклім передмісті
змарніє доля будь чия.
Цей подих зимний ще у квітні
таївся в кожному рядку:
в тіні дерев, у сумі літнім,
в наївних замках із піску...
В холодний морок оповиті
ті давні вірші та листи —
не дивно, що цієї миті
нараз відчув його і ти.
Илл.Интернет.
Свидетельство о публикации №119011703575
"Сны о Грузии - вот радость!
И под утро так чиста
виноградовая сладость,
осенившая уста."
:))))
Блантер Татьяна 22.01.2019 05:05 Заявить о нарушении
Марина Джичоная 22.01.2019 23:55 Заявить о нарушении