Картопелька
прекрасній людині, поету, педагогу!
http://www.stihi.ru/avtor/veselka22
Мороз міцнів, сердитий лютень,
голодомор, пусте село.
Зима нестерпна, хижа, люта,
хатину снігом замело.
В кімнаті грубка ледве гріє,
з долівки тягне, з вікон теж,
і на шибках дубар малює
холодне плетиво мереж.
Вузенький стіл, стільці з фанери,
залізне ліжечко в кутку,
а у порожнім шифоньєрі
портрет вождя. На лежаку
маленька дівчинка, п'ять рочків.
Її матуся до імли
Латає за сухар сорочку
сусіду. - Мамочко, коли
ми будемо картоплю їсти -
питає донечка мала?
В мундирі бараболя прісна
парує на краю стола.
Їх п'ять, вона рахує гарно:
- Одну тобі, одну мені
і братикам, Сергійку, Вані,
що в школі у голодні дні.
Одна залишиться, то, мамо,
розріжем порівну на всіх?
Радіє дівчинка... - Оксано,
почисть картопельку? І сміх
лунає на усю кімнатку,
дитина чистить, лушпайки
кидає в рот, не бачить тато -
помер... І де тепер пайки?
У школі старшеньким потроху
давали висівки лишень.
Худющі, що їдять - макуху,
і то не кожен божий день.
- Дочистила картоплю, мамо!
А жінка просить...- Зачекай,
заштопаю рукав, ще рано,
іди пограйсь, терпіння май.
Дитина слізно поглядає
то на матусю, то на стіл.
Картопля швидко остигає,
сіріє на дворі довкіл.
З небес зірвалась хуртовина,
і понесла колючий сніг.
І схлипує, немов дитина,
не видно просвітку й доріг.
Вколола голкою долоню,
не дуже болісно, нехай!
- Хтось грюкає у двері, доню.
Напевно, хлопці! Відчиняй!
Вагітна жінка на порозі
упала, жебрає. - Зайди!
Підбігла мати, та не в змозі
підвестися. - Хоча б води,
мені б поїсти, в роті ріски
не мала тиждень, - голод скрізь...
І тягнеться сама до миски,
хапає з жадністю і їсть.
Запихується, підбирає
з долівки дрібки і нема
ні бараболі, ані раю...
Ридають дівчинка й зима!
Свидетельство о публикации №119011605378
і понесла колючий сніг.
І схлипує, немов дитина," и даже природа...
Танюшка, ты очень талантлива. Я знаю этот рассказ Анны, который в своё время меня потряс, как потрясла та же история, написанная в стихах тобой. Это нельзя забыть, пройти мимо, равнодушно. До слёз, до дрожи. Ты умница.
Помню встречу нашу с Аней...
Светлая память прекрасному человеку.
Обнимаю тебя, помолчим...
Наталья Шалле 01.02.2019 17:52 Заявить о нарушении
Сердечно обнимаю,
Татьяна Левицкая 01.02.2019 19:19 Заявить о нарушении