Так никто не любил...

Так ніхто не кохав, твої очі – озера бездонні,
В них небесна блакить, вічна та таїна,
І тримає мене, ніби бранця, у вічнім полоні
Та безмежна, бездонна очей глибина.

Так ніхто не кохав, ці вуста мов троянди червоні,
Тонкий стан і волосся твоє золоте,
Я тримаю в руках мов кришталь твої ніжні долоні,
І кохання у серці буяє й цвіте.

Так ніхто не кохав, кожну мить я тебе відчуваю,
Ніжний подих і голос, як спів солов`я,
Як без цього раніше я жив, ти повір, я не знаю,
Воскрешає мене ця усмішка твоя.

Так ніхто не кохав, я низенько вклоняюся Богу,
Ти прийшла в моє серце як вічна весна,
Ми у щасті з тобою пройдем нашу спільну дорогу,
Хай же доля для нас буде завжди ясна!


Рецензии
Так душевно и с такой нежностью!Читаешь, будто песню поёшь.
Дякую Вам, дуже сподобалось!
З повагою,
Людмила

Людмила Савицкая 2   21.01.2019 20:06     Заявить о нарушении
Дуже вдячна Вам за Ваш коментар! Приємно! Коли писала, так хотілося достукатися до сердець!
З повагою, Ніна.

Нина Продан   22.01.2019 19:36   Заявить о нарушении